Повнота в тиші: Червоне, сіре

Червоне не для вогню

Я думала: «Ой-ой, це ж більше ніж фотосесія». Але ні — це просто власна присутність у кадрі.

Сіре як тиша

Спочатку здавалося: «Ну й шкаралупа». Але ні — це не аксесуар. Це тінь у матеріалі. Як мовчання після бурі.

Abby і я — однаково чутливі

Вона не позує для лайків. Я фотографую стареньку бабусю з руками на коленях — і мене називають генералом молчання.

Хто ще розуміє? У вас також було враження? Коментуйте! 📸🔥

লাল আর গ্রের মধ্যে চুপচাপের জাদু

আমি তো বলছি—এই ‘লাল’ আর ‘গ্রে’য়ের সমন্বয়টা কতটা স্টিল?!

কিন্তু…এই ‘স্টিল’টা আবহাওয়া! 🌫️

আমি 29-বছরের। ‘Embracing Fullness’-এর *ফুলনেস*টা শুধু ‘পদচারণা’ওয়ালা।

খাইতে-খাইতেও *মন*টা অপেক্ষায়! 😂

কথা:

“আমি দেখছি…আমি ‘দেখা’ হচ্ছি…কিন্তু ‘বসবাস’ওয়ালা!”

Abby-এর 89-তম session? হয়তো #1000001-তম! 🙃

কিন্তু…জিনিসটা পজিশন নয়—প্রসঙ্গ!

আমি শহর-এর জঙ্গল-এ (Shanghai Biennale) teardrop-shaped rice paper + monsoon rain = third prize.

ভদ্রমহিলার হাত, *❤*️

(No makeup? No problem.)

👉 “What does it mean to be seen without becoming an object?” - Yes, I asked that too.

📌 Real visibility = courage to just BE.

👀你们咋看？评论区开战啦！

Це не фотосесія — це екзистенція! Ліанна знову зробила фото десятилетньої бабусі з червоними шкарпетками і сірим фоном… і ніхто не сказав «це мода»? НІ! Це життєва тиша — як японський чай після трьох кав’яних копій у Львові. Вона не робить Photoshop — вона його переписує молитвою на папері… Затем додає крапинку від Старого Китаю і каже: “Ти що, думаєш це лише?” Коментарний розпочинається! 🌅