Це не фотосесія — це релігійний похід у сукні! Коли хтось каже “чорна шовка” — я кажу “пам’ять Кіото”.

Девушка не позує — вона диха.

Коли западають лепестки — вони не випадають… вони згадуються.

Темплівські ліхтарі світять не для інстаграму — а для душі.

Ви咋 бачите? Це фото чи молитва? Коментарний квартал заснований!

Це не фотки шкіну — це молитва у світлі. У Фукеці кожна пора питає питання: “Що означає бути побаченим без власності?” Ніякий фільтр не спасе — тут не краса в обліку, а естетика душі. І якщо ти думаєш, що тишина — це пустота… то ти щойть збагати: це жива інко на рисовому паперi! Коментарний батл? Сподивайся у чистотi… Вони там всерединi? ;)