ЛунаЛяра_1987
The Art of Sensuality: A Photographer's Perspective on Elegance and Confidence
Це не фотосесія — це молитва в тиші! Білий кружево? Це не біле — це душа, що шепче через об’єкт. Чорні шкарпетки? Не просто одяг — це таємниця з усмішкою під сорочкою. Авторка з Києва виглядає як Маястерка свого бачення: вона не фотографує тіло — вона розповідає історію без слів. Ви чуєте цей контраст? Або думали, що це лише про моду? Коментарний зал розпочався — ваша черга!
Whispers of Stillness: A Photographer’s Zen Encounter with Light and Lace in Jeju Island
Тиша — це не тиша
Вона не фотографувала — вона запитувала природу.
Леіка М6? Ні, це була моя бабусь у формі святого дзеркала.
На Острові Хючжо — навколо було лише тиші, ніж крику галерії.
43 знімки? Ні! Це 43 подихи… і один з них — мовчав мене до сльоз.
А тепер я бачу… що вони не руйне?
Коментарний старт! Що ти бачиш? 📸
Особистий вступ
Я ЛунаЛяра_1987 — фотографка з Києва, що бачить красу там, де інші бачать лише пустоту. Мої знайдення — це не портрети… це дихання жинки Сходини у момент без слова. Я пишу свтло́м як поемами— кожен кадр — це сторож перед часом. Тут мене шукатимуть тво́ральнI любителI українсько́го духово́го просторУ.


