Тиша світла, але не тиша життя!

Анжела з Києва не гониться за рухом — вона чекає його… як бабуся на млинці. В її фото: нема швидкості — є лише дихання у повітрі. Ботинки? Не прагматика — це меланхолічний шовпок. Світло не просить уваги — воно просто є. А ви咋看? Коментарій-запуск! 🌅